- торговий
- -а, -е.Те саме, що торговельний.••
Торго́ва ма́рка — за законодавством багатьох країн – ім'я, термін, знак, символ, рисунок або їх поєднання, призначені для ідентифікації товарів або послуг одного продавця чи групи продавців і диференціації їх від товарів та послуг конкурентів.
Торго́ва наці́нка — надбавка до оптової ціни товару, необхідна для покриття витрат і отримання середнього прибутку підприємствами торгівлі.
Торго́ва пала́та — громадська організація, яка сприяє розвиткові економічних, особливо зовнішньоторгових, відносин між різними країнами.
Торго́ва фі́рма — один з видів торговельно-посередницького підприємства, що здійснює операції за власний рахунок і від власного імені.
Торго́ве пра́во — в ряді держав (у Франції, Японії та ін.) – самостійна частина цивільного права, що спеціально регулює відносини торгового обороту.
Торго́ве представни́цтво (торгпре́дство) — в деяких країнах – орган держави, який здійснює за кордоном її права у сфері зовнішньої економічної діяльності.
Торго́вий аге́нт — посередник між виробником та споживачем продукції.
Торго́вий акредити́в — зобов'язання банку видати за дорученням клієнта і за його рахунок конкретному одержувачу певну суму грошей.
Торго́вий бала́нс — співвідношення вартості експорту та імпорту країни за певний відтинок часу.
Торго́вий бар'є́р — штучне обмеження вільної торгівлі між країнами у вигляді високих митних зборів, квот та інших обмежень імпорту і експорту.
Торго́вий дім — виробничо-торгова організація, яка здійснює переважно експортно-імпортні торгові операції по широкій номенклатурі товарів і послуг, організує міжнародну кооперацію виробництва, науково-технічне співробітництво, бере участь в кредитно-фінансових операціях та інших формах зовнішньоекономічних зв'язків.
Торго́вий креди́т — придбання в кредит товарів для подальшого продажу з виплатою їх вартості і процентів у найближчій перспективі.
Торго́вий ма́клер — особа, яка самостійно не укладає угод, а лише вказує на можливість їх здійснення і зводить продаця і покупця.
Торго́вий пате́нт — державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними в цьому законі видами підприємницької діяльності.
Торго́вий посере́дник — сполучна ланка між виробником і споживачем, продавцем і покупцем товару.
Торго́вий представни́к — глава торгового представництва (торгпредства) якої-небудь країни за кордоном.
Торго́вий центр — універсальний магазин або комплекс магазинів, що зазвичай включає підприємства побутового обслуговування.
Торго́ві уго́ди — міжфірмені або міжурядові угоди, угоди про товарооборот і платежі, що регулюють торгово-економічне співробітництво, товарообіг, умови та форми платежів.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.